- розстрілюваний
- -а, -е.Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1-3). || у знач. ім. розстрі́люваний, -ного, ч.; розстрі́лювана, -ної, ж. Людина, яку розстрілюють.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розстрілюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови